Пробач мене за огріхи і біль…
за всі «не знаю», «не хотілося б», «але»…
Я ніким, ні в кому, ще так не горів,
ніколи так не вимовляв… «Люблю тебе»…
Пробач мене за дні в календарі,
в яких бува не так, як нам би хотілось…
Я ніким, ніколи, ще так не хворів,
і не зустрічав світанки жовто-білі…
Пробач мене за всі мої слова,
за твої сльози щирі, і образи…
За те, що обертом від тебе голова...
сумую за тобою, а ми лиш день не разом…
NeboCry
3
1
18
Поезія | Версія для читання 20 гру 2012 о 00:39
Подібні роботи
