Не майбутнє

Не хочу бачити майбутнє
Без світла, радості, тепла,
Не можна й долю обманути
І вчинків наслідок - біда.

Невже не зможу я змінити
Для себе світ і мати те,
Що буде щастям пломеніти
І радість в серце принесе?

Не знаю, зможу я прожити
Без всіх турбот і без життя,
Ради якого треба жити?
Ні! Краще б було забуття.

Чи можу мати я надію
В душі, яка зчинила зло?
Чи збудеться єдина мрія,
Якщо невинна лилась кров?

Не хочу бачити майбутнє
Без тих, кому б дала життя.
Так краще все-таки забути
Про світ немилий, про буття.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 12 лют 2011 о 03:56
мітки: вірш, поезія
Анонім Критика
Ваш вірш досить емоційний, щирий. Відчувається глибоке занепокоєння тим, що ми не можемо змінити, щире прагнення щасливого майбутнього. Ліричний герой Вашого твору зневірений, не мислить і не хоче бачити майбутнього без продовження свого роду. Ліричний герой, очевидно, припустився вчинку, який нівелює його віру у краще майбутнє. Фінал твору звучить переконливо, але песимістично. Але людина, яка припустилась помилок і визнає їх щиро, на мою думку, має право на "другий шанс". І ще виправте, будь ласка, "вчинила зло"
10 гру 2015 о 22:43
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024