Останній травень
Неначе сповіді відлуння.
Ти прикрашав життя моє
І поривав в душі всі струни
Вже не побачу світлі очі,
Твої вуста, і погляд твій.
Та серце плаче все щоночі
В думках омріяних ти - мій.
І не зітруться з пам'яті ніколи
Такі важливі серцю ті слова
Ті, від яких кружляло все довкола
І від яких п'яніла голова.
Тож побажаю я одне:
Щасливим будь, і не звертай в минуле.
Останній травень промайне
Неначе сповіді відлуння...
IrinA
3
0
18
Поезія | Версія для читання 20 гру 2012 о 03:42
Подібні роботи
