Мжичка
Аніскілечки не страшно, а може,
безкінечно страхітливо наповнюється
темрявою мій внутрішній світ.
Хижка...
Навстіж відчинених чи, напевно,
навіки зачинених вікон і дверей,
в які я ніколи не заходив чи не виходив...
Книжка...
Зовсім непередбачуваних чи, мабуть,
стовідсотково передбачених вчинків
усіх поколінь і народів.
Початок чи кінець...
Це ж неможливо відчути, а може,
просто осягнути реальність себе
в незабутній безмежній вселенній.
Snt.N.
8
0
18
Поезія | Версія для читання 12 лют 2011 о 03:44
Подібні роботи
