Я білий, ніжний, я для всіх,
Холодний також я буваю
Хоча цього не відчуваю
На перший погляд я спокійний
Але в душі в моїй мете
Міцний як лід ,я, і надійний
Та раптом знову щось не те.
Із неба падаю печаллю
Хоча на сонці я сіяю
Я знаю в чому суть життя
Хоча напевне це не я
В моїй душі завжди морозно
В ній крижаніють навіть сльози
Але й тепло колись було
Напевне ще в мені воно.
Та знай я не лише стихія
Я недосяжний наче мрія
Як світ, такий я хаотичний
Такий знайомий і не звичний
На помилках своїх я вчуся
Бо є вони я зізнаюся
Я вірю в Бога і я знаю
Що Він мене оберігає!!!
Багато можу ще сказати
Та варто іноді мовчати
Я лиш для світу, для цього
Та я не знаю ще його…
sk8ter-boyy
5
0
18
Поезія | Версія для читання 01 жов 2013 о 21:54
Подібні роботи
