Пісня

Не наче діву з карими очима,
Я пригору її до себе, як завжди,
І пальці побіжать чекати дива,
затертими ладами, звуками струни...

І знов лунають тіж мотиви,
Такі знайомі, ці, пісні
І знов приходить в душу рима,
Рядками вкрились папірці.

І забриніли знову струни,
П'янку мелодію сердець,
Так пишуться пісні, не думи,
І знову хвалять: "Молодець!"

Лиш тільки той хто грає,
Хто пише сам свої пісні,
Той зрозуміє і впізнає,
Чужу симфонію душі...
land icon
7
view icon
Поезія | Версія для читання 20 гру 2012 о 16:33
мітки: вірш, поезія
Гарно! То не стільки мій вірш, як наше з тобою спілкування!) Браво! Правда!
20 гру 2012 о 21:21
Allochka Критика
Трепетна любов до пісні, її плекання - основа Вашого твору. Ідея вірша дуже гарно сформульована в його останній строфі. Вона демонструє солідарність автора із іншими митцями слова, підтверджує цінність їхньої праці
12 лют 2016 о 8:38
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2019