***

Серед руїн та сірого бетону
Немає місця фауні і флорі
Ліси зелені біля терикону
Ростуть немов душевнохворі.

Немає краплі чистого озону
Вода давно нагадує багнюку.
Природа ще тримає оборону,
Людина ж обернулася в гадюку.

14.10.2013 року
© Andriy Oleskiv
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 17 жов 2013 о 06:09
мітки: вірш, поезія
She
сумно та життєво...
18 жов 2013 о 05:00
Анонім Критика
У центрі Вашого вірша - дві трагедії - екологічна (забруднення і нищення природи) і моральна (деградація людини). Можна довго дискутувати, яка із тих більш трагічна. Але як прикро і соромно стає за людину, що не здатна протистояти деградації. Саме останні рядки - промовиста ідея твору
04 січ 2016 о 22:42
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024