... впустила

Я не чую тебе і себе.
Я знаю, ти примара, не більше.
Ти не існуєш, я знаю напевно.
Ти заблукав у моїй голові.

Увійшов через погляд й відбився на серці.
Через подих відчула тебе у собі.
Дотик, навмисне, слід залишив на мені.
Поцілунок. Згрішила. Тебе я впустила.

DakotaGun95

Інші роботи

Поезія | Версія для читання 21 гру 2012 о 02:36

мітки: вірш, поезія

Анонім Критика

У вірші послідовно показано розвиток стосунків, які, мабуть, не принесли очікуваного щастя. Зі слів поезії стає зрозуміло, що лірична героїня дещо шкодує про це.

17 бер 2016 о 14:36

Подібні роботи

І десь там край зими...

Кришталева зима, мов крізь призму, розсіює погляд.
Знаю "нас" вже нема в цій зимі, залишився лиш слід
Тих палких почуттів на снігу, що завжди ішли поряд.
Зараз наші стежки, мов каток для охочих, вкрив лід.

Білосніжн

debrian
Поезія

Про нас Наша команда Техпідтримка

Українська Русский English Deutsch Italiano Polski Magyar

Site map