Поцілунок

Вуста зімкнулись у цілунку,
І зупинився час на мить,
І стали їм всі не потрібні,
Так швидко час уже летить.

Для них то поцілунок долі,
Що поєднає їх навік,
І не забудеться ніколи,
Той дотик до її повік.

Він доторкнеться її ніжно,
Рукою до її щоки,
І дасть вона йому усмішку,
Торкаючись його руки.

Нічого так йому й не скаже,
Вона лиш тихо промовчить,
Та очі її все розкажуть,
Про те що відчуває у цю мить.

Про те що щиро так кохає,
Не дивлячись що час спливає,
І нізащо його не зрадить,
Їй байдуже що іншу пригортає.

Її думки заполонив,
Лиш спогад про один цілунок,
Що був обіцяний для неї,
Як найдорожчий подарунок.

Для серця він їй дорогий,
І не забудуться ніколи,
Його вуста, такі солодкі,
Що є частиною всіх мрій.

Минають дні, минають ночі,
Сердечко лиш її тріпоче,
Коли згадає той цілунок,
Її найкращий подарунок...
Valentin4ik
Valentin4ik
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 12 лис 2013 о 00:35
мітки: вірш, поезія
Allochka Критика
Вам вдалося передати чистоту, неповторність, щирість першого й несміливого юнацького поцілунку. Здається, що просто зупинився світ і час на мить поцілунку. Гарно написано, передано увесь спектр емоцій щирого, хоча й недосвідченого у любовних справах, ліричного героя.
19 лют 2016 о 02:58
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024