Поговори душа зі мною
І заспокойся від тривог, твої думки полинуть,
Так буде легше ти повір, усе тоді минеться,
Та тільки серце лиш болить,
Воно з грудей аж рветься,
Поговори душа зі мною хоч би на хвилину,
І розкажи куди летиш, яку ти бачиш днину?
Ти так поділишся усім, простиш всі кривди, смуток,
І відпустившилиш лиш журбу, знайдеш увесь здобуток,
Поговори душа зі мною хоч би на хвилину,
І пригорни хоча б на мить, як ту малу дитину,
Ти завжди поряд, ти живеш в свідомості і в серці,
Ніколи не залишиш той вогник, теплу дверцю...
Mila
1
0
18
Поезія | Версія для читання 22 гру 2012 о 04:12
Allochka
Критика
Гарний вірш. У ньому відображено щире прагнення автора пізнати самого себе, свою душу. Це дуже важливе завдання. Добре, коли людина прислухається до голосу власної душі. З точки зору мовного оформлення, то правильно вжити кличний відмінок від слова "душа" - "душе". Поставте пробіл між словами "відпустивши", "лиш"
Подібні роботи
