Тростинка

Чомусь Ти - меланхолiя, причина ностальгii..
А я й собою кинута, залишена на смерть.
Поеднанi в одну тобою всi стихii,
Та лиш мене єдину ти вiдсилаеш геть.

Чомусь Ти - тонка ниточка:
тримаеш, лиш не мiцно.
I будь яка негода розiрве цей союз.
Хоч я не уявляла тебе заморським принцом,
адже й твоi недолiки для мене тiльки плюс.

Сумна така iсторiя - але нема й сльозинки.
Нема чого оплакувать - мiж нами лиш стiна.
А я чомусь тримаюсь непевноi тростинки,
Хапаюсь я за марево: за те, чого нема..
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 15 лис 2013 о 00:39
мітки: вірш, поезія
Allochka Критика
Цікава думка висловлена в останніх рядках другої строфи. Справді, союз чоловіка й жінки гармонійний тоді, коли недоліки однієї з сторін компенсуються перевагами іншої.
04 жов 2016 о 22:42
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024