| JURAMAX

Про нас Журнал Конкурси Роботи Автори ARTPEDIA

Вхід ➨Реєстрація

Гітара стояла в кутку і вже давно не видавала жодних нот. Її струни ослабли - не було жодної сили звуку. Біля вікна милувався мольберт: на ньому підготовлені фарби з кісточками і біле-біленьке полотно. Все було б звичайно, якби в повітрі не носився дивний настрій. Картина не писалась, і музика не звучала.
В іншому місці, в цей самий час на очах бриніли сльози, розривалось жалем серце, і тремтіли руки. В цей самий час! Просто в іншому місці!
Так поєднані наші душі.
Його "Легоцьокого" і моя "Арань". Де кімната укутала його у власні думки, а моя - вкинула мене у прірву. Так ми поєднані. Де тремтіли його руки, там мої тримали кермо, де моя душа розривалась, його - молилась Богу. Так.

21.12.2012

Heart

Інші роботи

Проза | Версія для читання 22 гру 2012 о 04:27

Показати всі коментарі (4)

Heart

Mila, Щиро вдячна

23 гру 2012 о 00:03

Jana_BIM

Тексту небагато, а яка широта почуттів!!!Гарно

14 лис 2013 о 06:20

Allochka Критика

Цікава паралель у зображенні подій: різні місця, різні стани душі. І усе це на тіл мистецтва, яке замовкло, принишкло: мовчить гітара, поринув у бездіяльність мольберт..

27 кві 2016 о 17:11

Подібні роботи

Роботу було депубліковано автором

Про нас Наша команда Техпідтримка

Українська Русский English Deutsch Italiano Polski Magyar

Site map