Я в ніч піду замріяну дощами
Залишу акварель розмиту на вікні.
Все пролетіло з вітром і листами
І павутинням виплелось в мені.

Ласкавий сон імпресію покинув.
останній день в життя прийти забув.
Я кличу, кличу в своє серце зиму
Тихенько так, щоб часом ти не чув
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 16 лис 2013 о 03:47
мітки: вірш, поезія
Allochka Критика
Легкий сум навіває ця поезія. Відчувається туга за втраченим і за тим очікуваним, що не збулося.
03 чер 2016 о 20:13
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024