рядки із мене ллються зі слізьми. від горя легше пишеться ночами, коли каміння грудою в душі і серце, як одна суцільна рана. в такі хвилини вороги усі, від ворогів тих хочеться тікати, коли каміння грудою в душі, а серце хочеться самій дорвати.
Багатьом творчим читачам знайоме описане у вірші відчуття. Воно виникає тоді, коли людина, відокремившись від суєти суєт, залишається наодинці з мистецтвом.