Як мій прадід...
Запряжу так ідей,
бо мій плуг то перо,
що культури поля переоре...
Сівозміни
чекає земля України...
Зернослова обнови
жадає душевна рілля...
Все ходити по-колу не в правилах світобудови.
В круговертості ролях
є спіральна дорога нова...
Мало жити у світі що згасне
дочасно...
Варто стати світами,
планетами, зорями, космопросторами,
душевтілень сузір’я свої сотворити,
ми галактики Всесвіту, Бога,
ми люди – дорога
до тих ідеалів яких ще немає
на мапах астрономічних.
Філософська душа що матерію тіл зігріває –
є ключем, до усевідкриття,
у ній сенс ідеалів буття...
Istyn
8
0
18
Поезія | Версія для читання 23 сер 2012 о 00:40
Показати всі коментарі (7)
Анонім
Критика
Цікава й досить незвична побудова вірша. Його ідейна основа, безумовно, досить висока. Похвально, що Ви так гарно вправляєтесь у творенні авторських неологізмів. Але не забувайте про пунктуацію і орфографію ( "по колу", "день у день" пишемо окремо)
1
Анонім, Дякую за коментар. Критика річ корисна. І просто цікаво дізнаватися хто що думає про мою творчість. Щодо пунктуації і орфографії, то зазвичай це виправляють редактори, коректори (є така професія). Але звісно що варто намагатися уникати помилок. Так що по суті ви праві .
Анонім, Дякую за коментар. Критика річ корисна. І просто цікаво дізнаватися хто що думає про мою творчість. Щодо пунктуації і орфографії, то зазвичай це виправляють редактори, коректори (є така професія). Але звісно що варто намагатися уникати помилок. Так що по суті ви праві .
Подібні роботи
