Фари.
В губи ніжно цілувати.
Ось і тріснула губа,
Крапля крові вниз втекла.
Непомітно так пропала,
Бо в обіймах ти літала.
Мрієш далі, хоч - зима,
Бачиш те, чого нема.
Не коханий цілував -
Сніг лапатий налітав.
Розбудили тебе фари,
Проганяючи примари.
Спалах в очі:
- Стій, дурна!
Скрип коліс:
- Не збив... Жива!
10.12.2013 р.
© Богдан Кухта
Подібні роботи