Фари.

Вітер буде обіймати,
В губи ніжно цілувати.
Ось і тріснула губа,
Крапля крові вниз втекла.

Непомітно так пропала,
Бо в обіймах ти літала.
Мрієш далі, хоч - зима,
Бачиш те, чого нема.

Не коханий цілував -
Сніг лапатий налітав.
Розбудили тебе фари,
Проганяючи примари.

Спалах в очі:
- Стій, дурна!
Скрип коліс:
- Не збив... Жива!

10.12.2013 р.
© Богдан Кухта
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 27 гру 2013 о 04:02
Allochka Критика
Досить динамічний і "сюжетний" вірш. Зміст його типовий, тривіальний. Але читати цікаво, що зумовлено очікуванням "а що ж буде далі".
26 тра 2016 о 20:34
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024