Київ

Вперто сніг запорошує Київ вечірній,
Рудими вогнями мигтять ліхтарі,
Час для дива, мабуть,найменш імовірний,
Воно десь не тут, воно – вдалині.
Шляхи для втечі: Київ-Пас., Жуляни,
Бориспіль чи станція на Либідській,
Та знов записник свій штрихує швіршами -
Зізнаватись в любові ж простіше такій.
Але брудна й хіпова Контрактова,
З поважним ЯрВалом, гамірною БЖ,
Наснять тобі свою непокору -
Ти звідси їдеш? А як же…
Вікно із перепічкою - взимку зігрітись?
Метро, що додому щоразу везе?
Вознесенка, щоб в ній ненадовго губитись?
Адже десь уже все це буде не те…
Та нічого, Вокзальна, як завжди, чекатиме,
Летовища чистять, таксисти вже ждуть,
Це місто тебе все одно вертатиме,
Ці вогні в образу тебе не дадуть.