Вечер

Люблю как догорает вечер,
В немыслимом потоке свеч,
И тихо падает на плечи-
искристо-белый первый снег.

Уже за горизонтом солнце,
Томиться в нежности ко сну,
И трепетно обняв за плечи,
Творит мазками новизну.

Горячий, теплый, светлый вечер,
Уют, сердечный разговор,
Мы так спешим успеть на встречу,
Успев, не потярявши взор...
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 28 гру 2013 о 17:04
Показати всі коментарі (5)
Ksandra Критика
Зворушливо, насичено, смачно! Надихає на позитивний лад. Так і хочеться проживати кожну мить життя, дихаючи на повні груди.
30 лис 2015 о 22:26
Ksandra, дякую
02 гру 2015 о 18:29
Анонім Критика
Цей вірш можна назвати елегією літнього вечора, на тлі якого розгортаються романтичні стосунки. Цікава побудова: гарний і світлий вечір, з одного боку, а з іншого - не менш світлі почуття. Слова бринять мелодійно. Тільки виправте у кінці "потЕрявши".
11 січ 2016 о 13:09
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2022