Добраніч, люба.
Що втомлені від болю й від сліз
Прикрий на мить цієї ночі
І відпусти думки, забуть про зміст.
Рахуй зірки в своїй уяві,
Топи щосили каяття
За усе те, що не робила.
І як листок спали життя
Старе своє. Новий початок
Чекає зранку на галоп,
Аби ввірватися у всесвіт,
Почавши знову, з перших нот.
roderik_em
3
0
18
Поезія | Версія для читання 04 січ 2014 о 03:15
Подібні роботи
