Не читаєш повідомлення на аску і в скайпі,
В тобі ще не вмерли старі ідеї,
Ти так мрієш про принца у львівській кнайпі.
Тебе не ваблять гучні дискотеки,
Ти читаєш книги на старій веранді,
Ти любиш думки, але тільки відверті,
Ті, що приходять лиш в ранці.
Ти навіть інколи пишеш вірші,
І готова іти, якщо хтось раптом покличе,
За принцом своїм можливо й у вічність,
Тільки би був той, що покликав ближче.
© Ігор Кордис.
12.01.2014
Verlen
4
0
18
Поезія | Версія для читання 13 січ 2014 о 03:36
Подібні роботи
