Він і вона
Ніч не для сну. Вона для думок. Вони розривають її. Вона одна. Ніхто її не розуміє. Готова на все. Тільки б були спільні спогади. Хочеш не хочеш, а сльози течуть. Думки, що йому краще. Краще з іншою.
Без нього нема завтра. Вона не живе. Існує. Самотня. Не знає, куди йти, що робити.
Кохання - хвороба. Болить. Ліків нема. Лише він. Він і причина хвороби, і її ліки.
Ночами блукає. В пошуках мрій, ілюзій. Сон кращий за життя. Там вона щаслива.
Не їсть, не спить. Втратила надію на щастя. Душу розривають невимовні слова і щирі почуття. Цих поглядів ніщо не замінить. Вона знає, що вони будуть переслідувати її ночами.
Всі кудись ідуть. Вона розгублена. Стоїть і розуміє, що нема куди податись. Дім є. Друзі є. Але це не те. Потрібен лише він.
Всередині все душить. Стоїть ком. В голові думки, що він з іншою. Йому краще з іншою.
Втрата за втратою: нема його - нема життя, радості, щастя. Є біль, горе і відчуття непотрібності.
Він погляди посилав, сміявся з нею, ніжно торкався її. Сон. Цього не було. Немає нічого. Вона, навіть, щось спільне згадати не може. Його не існує.
А він живе. Не знає про її страждання. Він щасливий... Хоча... Можливо він думає як вона? Відчуває самотність. Прагне бути з нею. Вона не знає. І він не знає. Двоє страждають.
Вона пише. Виливає слова на папері. Шукає схожість сюжетів з реальним життям. Серце і думки на папері. В навушниках -музика. Вона точно описує її стан.
А він... А про нього вона не знає. Тяжко йому чи, навпаки, легко.
Сидять і мріять. Один про одного. Але вони окремо. Крок не робить ніхто.
Кохання - це хвороба. Вони двоє - хворі.
© Copyright: Христина Шурдак.
Kristina_Sh
1
0
18
Поезія | Версія для читання 15 січ 2014 о 03:11
Подібні роботи
