Їм у ніс вдаряв соковитий запах потоптаного зілля. Невелика пляма, що чорніла серед поля для них здавалася ще мізернішою й, якби не пахощі, зосталася б і зовсім непомітною. А вітер гнав їх вдаль, так й не дозволивши впитися п´янкощами землі.
А вдалі були вони…. Й солодкі перса налиті коханням та гріхом торкали не свого мужа, погойдувалися від хвилювання й пашіли бажанням. Вони думали, що були самі.
Yaro_Mantyka
6
0
18
Поезія | Версія для читання 20 січ 2014 о 22:20
мітки: проза, природа, подружня зрада
Allochka
Критика
Образ хмар, тіней дав змогу розкрити згущення темних барв над людськими стосунками. До цього міні-твору проситься назва, від якої не втратиться наявна у ньому інтрига й ефект несподіваності.
Тільки виправте "сВої".
Тільки виправте "сВої".
Подібні роботи
