На небо вверх, а знизу тишина,
Коли біжить пісок по моїх венах.
Гарячка,сон чи справді я жива?
Думки дрімають високо на кленах.

Півмарево, півтемрява, півсон,
Мереживо півболісно стискає.
Пускає днів печальний моветон
І вище в небо тихо проводжає.

Наступний день зустріне лиш вікно,
Я буду це здалека споглядати.
Задивиться оправами воно
На ранок, що готується світати.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 21 січ 2014 о 00:44
мітки: вірш
Показати всі коментарі (9)
Melaverde, ну так це радує
28 січ 2014 о 01:52
gelly, неймовірно приємно таке читати) мурашки по тілу))
28 січ 2014 о 01:52
Анонім Критика
Вміло Ви послуговуєтесь метафорами, вони у Вас оригінальні. Цікавий підхід також у використанні слів із пів-, що вдало доповнило образ "народження ранку", який мені запам'ятався найбільше. Це, мабуть, зумовлено оптимістичним звучанням поезії.
19 січ 2016 о 19:10
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024