Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
***
Чомусь так хмарно на душі
І сльози котяться дощем.
Слова людей, немов ножі,
Думки випалюють вогнем.
Згуби себе серед руїн
Знайди себе посеред трав.
Лови життя зі всіх сторін
Це саме те, що ти шукав.
26.12.2012 року
Antologic
Інші роботи
3
0
18
Поезія
|
Версія для читання
27 гру 2012 о 07:00
мітки
:
вірш
,
поезія
Allochka
Критика
Мабуть, кожному із нас знайоме відчуття, описане у вірші. Адже часто ми відчуваємо смуток на душі, а від слів людей, які оточують нас, стає ще гірше. Та головне знайти себе серед власних руїн, себе справжнього
22 бер 2016 о 02:49
1
Подібні роботи
Хто ми?
Хто ми? Невже просто друзі?
Коли в очах любові вогонь,
Коли зупинитись не в змозі,
Відчуваючи потяг й тепло!
Коли дивлячись в очі я млію,
І весь тану глибоко в душі!
Що зустрілись ми – не жалію
Я іншим життя побачив тоді
5
AngelofHope
Поезія
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map