це
Сяє небо стерте в порошок
А у мене ж сум на скронях
І по землі біжить струмок.
Все скінчилось, як зима
Станув сніг, одне багно.
Ти мовчиш, мовчу і я
Одягнувшись в кімоно.
Ти залишила одні слова
У маленькому бутті;
Догоряють вже дрова
Все зникає в тім вогні:
Образи, сліди, вуста,
твоє тіло, дотик рук,
Ніжно-зоряна краса,
Залишається лиш звук
Тих останніх хвиль, годин,
Що сплітались в хороводі
Наче з пекла дим ядучий
В Темно-сірих шатах та оздобі.
Великий Бичків, лютий 2014
Подібні роботи
Роботу було депубліковано автором
