Душі у тілі спокою нема.
Чекаю, щоб "сьогодні" проминуло,
Хоч й "завтра" я очікую дарма.
Поміж чужих я хочу причаїтись,
Між своїх я вишукую обман.
У натовпі не знаю де подітись,
В самотності не омиваю ран.
Сміюсь крізь сльози, ніби і не плачу.
Мовчу так ніби голосу нема.
І вірю в те, чого іще не бачу.
І пробачаю болі жартома...
Подібні роботи