Таких пустих думок іще не було,
Душі у тілі спокою нема.
Чекаю, щоб "сьогодні" проминуло,
Хоч й "завтра" я очікую дарма.

Поміж чужих я хочу причаїтись,
Між своїх я вишукую обман.
У натовпі не знаю де подітись,
В самотності не омиваю ран.

Сміюсь крізь сльози, ніби і не плачу.
Мовчу так ніби голосу нема.
І вірю в те, чого іще не бачу.
І пробачаю болі жартома...
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 19 лют 2014 о 03:11
мітки: вірш
дуже гарно і емоційно)
19 лют 2014 о 06:27
Allochka Критика
Життєва невизначеність є темою вірша. Часто багато хто із нас розчаровується у житті, проявляє недовіру, відчуває себе на роздоріжжі. Але віру в позитив вселяють останні слова.
18 лют 2016 о 03:16
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024