не приховую слів, щоб описати ситуацію.
висихають очі від безнадії.
пересихає в горлі, коли оголошують мобілізацію
смерть молодих не пробачать владі
люди, що вірять у свій народ,
люди, що стоять на барикаді
і захищають нас від незгод.
пролита кров, невимовні втрати
все, що не доведеться забувати
здається війною, але чекай,
це і є війна, вже перейдено край.
що буде покладено на кінець:
вінок перемоги чи смерті сердець,
що воюють за нас у цій боротьбі,
лютій, нещадній, страшній пітьмі,
повній криків і галасу звідусіль
криків тонких і грубих голосів,
справжніх душ і щирих очей,
які не стулились за сотні ночей?
мітки: вірш, революція, євромайдан
Подібні роботи