с
на руїнах чужих безтілесних душ
які снували десь там у багдадах
поклонялись ра смакували куш
там на кам*яних полях
що звались цвинтарем ключів
ти замовкав на мить
відчував їхній шепіт вдумувався в їх спів
вони мріяли що можливо колись
перевтіляться у безмовних птахів
забути минулі життя
стерти спогади з чорних зіниць
й на завершення кинутись з гострих гір
хто ж бо може бажати гіршого
ніж жити вічно
і не побачити справжніх див
grill
1
0
18
Поезія | Версія для читання 22 лют 2014 о 04:15
Подібні роботи
