Сьогодні знову піде дощ...
Такий звичайний, сірий.
Сьогодні вулиці заснуть,
Сьогодні заблукають думки.
Чому рахую так, тому що крізь стекло
Я бачу біль блідого мого міста.
Спинись, либонь залиш мене.
Мого, твого вже так давно нема –
Зруйновані всі стінки у будинку.
І порцелянові віконця і крижані дахи.
Залиш мене…. Піди.
Стихає серце у грудях,
Зникають ще неспівані пісні,
І на розбитому, ще ледь живому дні,
Становлять ворони лади свої.
Що прилетіли із-за хмари,
І звідкіля, ніхто не знає.
Але ще серце тихо б’ється,
Ми будемо чекати,
Коли знайдуть і для чесноти місце…
Подібні роботи