Моя пустеля
Знаходить смуги відчаю і губить
у снах. Буває розважаюсь
чужі жуючи спрагло губи.
Всім байжуже. І байдуже до всього.
Це гріє мої п'ятки вранці.
Встаю з надією, що в когось
Лишу брудні відбитки пальців
На жовтій серцевині мозку,
В молекулі блакитній кисню.
Сидіти мирно на підмостку
Німого серця - нема хисту!
До кого стукати у двері?
Кого сьогодні потурбую?
В ім'я самотньої пустелі
Себе у дзеркалі цілую...
Подібні роботи