"твій" місяць = кров
а портрети на стінах показують спини
всі дороги твої стираються ніби хтось по них вже пройшов
залишаються лиш крихітні стежки чимось схожі із кокаїном
чужі птахи закохуються в твої безмежні небеса
і забувши що межі нема натикаються на неї в кінці
розбиваються об тьму із застиглими в горлі словах
поминають їх мовчки мов незнайомих бійців
і забувши що завтра буде лиш блідою подобою вчора
ті портрети підуть залишивши лиш рамки по собі
ти закуриш у тьму ділячи сигарету надвоє
бо ж сьогодні "твій" місяць дуже схожий на кров
Подібні роботи