Ти ніколи не побачиш моїх сліз
І не відчуєш той гіркий присмак образи.
Ти не почуєш стук подорожніх валіз
Та не кидатимеш свої *високі* фрази
Ти не поїдеш вдаль за сотні кілометрів
І не почнеш питати як пройти
Не станеш думати про те,що буде завтра
І розійдуться назавжди наші шляхи.
Ти не згадаєш строгих рис облич
Й не доженеш той холодний трамвай
Коли потрібна буду,просто поклич,
У відповідь отримаєш:*Навіки прощавай!*
Подібні роботи
