Агонія щастя
І холодно, та я не хочу чаю.
Я хочу просто радості ковток,
І знати, що мене десь хтось чекає.
Тоді мені відкриються всі святості,
З якими у житті усе удасться.
Тоненьку нитку нашої завзятості
Я зватиму агонією щастя.
2013 р.
Amster_Dama
2
0
18
Поезія | Версія для читання 12 кві 2014 о 20:48
Подібні роботи
