В її очах...
вона, ввесь час манить-манить мене,
думки моï, усі заполонила,
а від думок тих в грудях аж пече.
А те тепло, що в грудях концентрую,
то найщиріші в світі почуття,
коли вона є поряд, я радію,
як не зі мною, то сумую я...
У неï, посмішка, світліша за все в світло,
я б милувався нею, день і ніч
і не важливо те, що згодом я осліпну,
для неï, можна знехтувати всім)
Pavlo ^-^ Bodnar
sk8ter-boyy
5
0
18
Поезія | Версія для читання 23 кві 2014 о 01:58
Подібні роботи
