Дзеркало

Знаєш, ти мене багато чого навчив. Обожнювати музику і водночас видаляти пісні-спогади без жодних вагань. Залишатися наодинці з тобою – собою, але ставати гордою поміж інших. Ловити закохані іскри у твоїх очах голими руками, а потім ховатися під парасолею від метеоритів ненависті.

Твої далеко не найкращі якості перетворили мене у дзеркало. Тепер кожен, хто намагається зазирнути в мене, зіштовхується з твоїм відображенням. Я знайшла безпомилкову назву для кожного, і для кожного вона одна і та ж – «потенційний». Так, саме «потенційний», бо «остаточного» нема.

Признайся, я ж так само була у тебе «потенційною». Просто мені, на відміну від інших, вдалось не лише заглянути у твоє дзеркало, а й розбити старе скло і замінити його на таке, яке хотілося мені самій. І я з «потенційної» перетворилась в ту, кого ти почав відображати.

Тому не радій, що тобі вдалося мене перехитрити. Все одно той факт, що я перша зуміла тебе приборкати, залишається незмінним у нашій пам’яті. Просто ти злякався, що перетворюєшся у підкаблучника, і пішов, залишивши мені на згадку свої далеко не найкращі якості.
2013 р.
Amster_Dama
Amster_Dama
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 09 тра 2014 о 21:30
Показати всі коментарі (5)
Amster_Dama, це до кого звернення?)
12 тра 2014 о 0:55
sk8ter-boyy, я думаю, що це неважливо
це вже давно написане
12 тра 2014 о 12:47
Allochka Критика
Написано реалістично. Відчувається, що взято із реального життя. Крім того, є грунтовний аналіз.
11 тра 2016 о 14:23
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2022