HateBecauseLovus
У моїй голові ще досі тривають розкопки - в чому була наша хиба? Знаходжу уламки, фрагменти кістяків, але все не те, я не можу скласти їх в одне ціле. Дивись, весь мій вільний простір завалений рештками твоєї величності.
Думаєш, мені подобається здригатися кожного разу, коли випадково чую "нашу" пісню? Ні, але інколи я спеціально її вмикаю. Думаєш, подобається дивитись, як молодший брат бавиться іграшкою, яку ти колись подарував мені? Ні, але інколи я беру її до себе в ліжко і сплю, як в дитинстві. Ти взагалі думаєш? Згадуєш хоч колись про мене? А я думаю. І згадую. І ось - еврика! Після стількох безсонних ночей і сонних днів я все ж відкрила новий вид динозавра - HateBecauseLovus. Але ж чи я перша?
Приходить час, і кожна з нас відкриває в собі цього динозавра. Тільки хтось залишає його вдома, під ліжком, чекає, поки пил недовіри вляжеться і промінь надії нарешті торкнеться поверхні серця. А хтось носить цього динозавра в собі. І з часом перетворюється на монстра.
2013 р.
Подібні роботи