Я залишусь у снігах, словах…
Не проходьте повз,
заходьте я ще тут…
Недруги і друзі, мародери,
мільйонери…. всі заходьте,
хоча вас уже не ждуть
мої слова, мелодії і стіни,
мої берези й клени…
Усе міняється, і дні без гриму
влітку все ж таки зелені…
**************************
Я залишусь у снігах, словах, деревах…
Ти для мене все…
приходь без стуку, без дзвінків…
я чекаю і чекатиму на тебе,
я не буду зачиняти за собою двері….
NeboCry
9
0
18
Поезія | Версія для читання 04 січ 2013 о 05:13
Крізь породу проблискує золото, проте ще треба шліфувати і вимивати в багатьох місцях. 'Лупайте сю диру!!'
Allochka
Критика
Вірш оповитий тривалими очікуваннями кращого... Та і настроїв, які домінують у поезії, стає зрозуміло, що таке очікування, мабуть, безнадійне.
Подібні роботи
