About us
Magazine
Competitions
Works
Authors
ARTPEDIA
Log in
➨
Sign up
Works
Verlen
by date
by rating
All works
Favourites
1
2
3
>
>>
go
Ти пам'ятаєш небо, як воно тріскається і осипається,
Дощем, блискавками і навіть палючим градом,
На жінку, яка спираючись на стару свою палицю,
Дивиться в даль за спокоєм, і воліє мовчати.
Скажи чи від цього тепер, хоч х
1
Verlen
Poetry
Смерть людини.
Ви монстри усі, але мов паперові,
Вас, наче, хтось із туману наплів,
Боже мій, може нарешті вже годі,
так знущатись з вітрів?
Ви люди усі, але наче з туману,
Я вас бачу крізь тіні і дим,
Чи над вами, колись
1
Verlen
Poetry
#art #вірш #поезія
Гладіатор.
І якщо в тобі прокидаються якісь свої демони,
що тебе вмовляють справами займатися темними,
Ти повинен меч свій взяти честю загострений,
І за ними відправитись в свої внутрішні простори.
1
Verlen
Poetry
Спинися на задвірках памяті,
Про день той, коли листя падали.
Про дим сигарет в холодному просторі,
Або згадуй про щось своє просто.
І нехай замовчать усі істини,
Ті, що їх придумали люди.
Ти з коханою залишишся чистим
2
1
Verlen
Poetry
#art #вірш #поезія
Це сонце літнє, пронизує кожну клітину мого єства,
Робить мене світлим, відкритим і по дитячому чистим,
Воно ніжне, м'яке мов долонька маленька твоя,
І дарує тепло, ніжне,
як у твоїх чересел.
Хай світи
2
Verlen
Poetry
Вони сваряться…
¬– Ти де знову був? – питає вона, голос у неї хриплий, майже чоловічий, напевне вона знову плакала, ну і чорт з нею. Віктор мовчки роздягається. Вішає пальто на вішак. Він стомлений. Болить голова.
– На роботі затримався,
3
Verlen
Poetry
Смерть людини.
Ви монстри усі, але мов паперові,
Вас, наче, хтось із туману наплів,
Боже мій, може нарешті вже годі,
так знущатись з вітрів?
Ви люди усі, але наче з туману,
Я вас бачу крізь тіні і дим,
Чи над вами, колись ще стануть
ті, щ
1
Verlen
Poetry
Він....
З темряви провулку виплив згусток туману. Вязкий і щільний наче вата, він клубився повз старі прогнилі баки із сміттям. Труп лежав тут недавно. Тіло було ще теплим. Жінка. Бліда шкіра, здавалося, світилась під променніми
1
Verlen
Poetry
Він укладав Асфальт у далекій Італії,
А вона апельсини, у полях під сонцем.
У нього мрії такі чіткі й сталі,
А вона навіть не хоче говорити про це.
Він вранці спагеті їсть з тертим сиром,
А вона слухає Rasmus, і жарить яєчн
1
Verlen
Poetry
Verlen
Painting
1
Verlen
Painting
Супермен
1
Verlen
Painting
Темна Вежа
2
Verlen
Painting
Лялька
Оскар вимкнув світло. Навпомацки він добрів до ліжка і впав на нього, втома важкою рукою прижала його до подушки. Проте сну не було. Він лежав горілиці і вдивлявся в темряву. Потроху очі привикали до темряви, і тепер він р
1
Verlen
Poetry
Утома стала поперек життя,
Хтось наступив уже на горло власній пісні,
І доля змучена крокує ця,
У хресний путь, а в спину тичуть гостре вістря.
В очах людей, все менше зустрічаю щастя,
Якась важка у відчаю рука,
Долоні
3
Verlen
Poetry
About us
Our team
Support
Land of creativity
JURAMAX
© 2010-2026
Українська
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map
