Країна творчості JURAMAX
JURAMAX - найбільша творча мережа
талановитих українців у всьому світі.
талановитих українців у всьому світі.
Інші статті автора
Переглянули 56
Сучасне мистецтво – мейнстрім, комерція чи вияв таланту? |
Сучасне мистецтво – мейнстрім, комерція чи вияв таланту?
Багато хто з сучасних митців вважають, що для того, щоб мати відношення до мистецтва, не обов’язково вміти малювати. Зважаючи, на різноманітність технік самовираження, можливо і так. Але, в будь-якому випадку,я вважаю, митець повинен мати освіту. Важливо знати історію розвитку мистецтва, розуміння його значення і впливу на навколишній світ, розвивати естетичне чуття. І як взагалі, за допомогою мистецтва виразити свою думку, ідею, якщо ви не знаєте, як це правильно зробити?
Дедалі частіше відбуваються виставки з незвичними, креативними і дещо божевільними експозиціями. Часто вони супроводжуються характерним перфомансом. Так би мовити – сучасний андеграунд. Передові художники не піклуються про якість своїх робіт, критикують основи мистецтва, намагаються знищити саме поняття авторства, авторського почерку.
Все частіше, мистецтво стає бездумне, без концептуальне, без розуміння живописних технік. Кожен може створити різнобарвне полотно, епатажно одягнутись і представити себе геніальним художником. Автори хочуть подати себе надміру ексцентричними і бунтарними. Проте виглядає це зовсім по інакшому – не допрацьовано, недбало, неохайно – повна неповага до мистецтва. Андеграунд перестав бути собою, став модним, новим комерційним проектом, мейнстрімом.
Деякі художники вдало прикривають свій несмак, лінь і повну відсутність таланту за абстракційними, новітніми , шокуючими творами. Але чи можна це назвати витворами мистецтва? Це скоріше бажання продати неосвідченому бізнесмену кічову роботу за високою ціною. Саме завдяки таким художникам, якісне мистецтво занепадає і знецінюється. Люди, в нашому пострадянському просторі, ще не достатньо розбираються в мистецтві і не можуть правильно визначити актуальність і цінність художника та його твору.
Саме тому творчі люди приходять до висновку, що сучасний хороший художник, не той хто вміє малювати, а той, хто спромігся добитися успіху на арт-ринку. А успіх цей залежить від активної реклами самого художника. Загалом, будь – кого можна навчити малювати і продавати його роботи, якщо вкласти кошти, виставляти в брендових галереях, створювати скандали, публікувати їх в «правильних» ЗМІ.
В Україні майже відсутня освіта в галузі актуального мистецтва – навчальні заклади мають традиційне спрямування, навчають тільки класичної школи і теорії. Проте, сучасне мистецтво буває і грамотним, яке керується не тільки самовираженням, але має і концепцію, стиль, гармонію, змістовно підібрані кольори, несе певне емоційне навантаження чи відображає оригінальні сюжетні лінії. Є молоді митці, що стараються внести щось нове у мистецтво, не відмовляючись від основ. В цьому випадку найціннішими є порив, пошук, прагнення до нового, досконалого. Вони не прив`язуються до свого особисто-винайденого стилю, а знаходяться у постійному пошуку нових образів.
На мою думку, потрібно підвищувати якість українського сучасного мистецтва. Більшість хороших митців, досягнувши певного рівня визнання, копіюють самих себе, не піклуючись про те, щоб створити щось нове, поекспериментувати, так і залишаються комерційними художниками, не прагнучи світового визнання. Загальносвітовому арт-ринку цікаве не тільки комерційне мистецтво, а, навпаки, більше зацікавлення викликають саме експериментальні авторські роботи.
Ме́йнстрим (англ. mainstream — основна течія) — термін, що позначає переважний напрямок у певній області (науковій, культурній, медійній тощо) для певного періоду часу. Часто вживається для позначення яких-небудь «офіційних», масових тенденцій у культурі, мистецтві для контрасту з альтернативою, андеграундом, немасовими, елітарними напрямками.
Андеґра́унд (англ. underground — підпілля) — напрям у сучасному мистецтві. Творчість осіб або груп, яка суперечить усталеним філософським, етичним, естетичним кодам соціуму й скеровується на самовираження. Термін народився в другій половині 1960-х років і стосувався спочатку американських, а потім і британських гуртів, які спочатку не записували платівки, а лише виступали в клубах, і вважались авангардистами реп-музики. На відміну від «комерційних» виконавців, «підпільники» пропонували дуже довгі твори (інколи навіть півгодинні), що базувалися на блюзі, відмовляючись від простої, легкої для запам'ятання мелодійності, часто зверталися до складних ритмометричних зразків джазової музики. Але з часом і «підпільники» почали записувати платівки.
Кіч або Кітч (нім. Kitsch) — термін для означення низькоякісної речі масової культури, сучасного псевдомистецтва, творів, яким бракує смаку.
14 вер 2014 о 21:51
Країна письменників