ARTPEDIA - JURAMAX Енциклопедія
Асонанс Ампліфікація Тріолет Строфа Катахреза Авторська глухота Солецизм Амфіболія Анаколуф Епіфора Анафора Модерн Постмодерн Римування Ри́ма Гіпе́рбола Епі́тет Окси́морон Синекдоха Метонімія Алего́рія Троп Літота Мета́фора Футуризм
Ри́ма
Термін
Ри́ма (грец. rhýthmos — мірність, сумірність, узгодженість) — співзвуччя закінчень у суміжних та близько розташованих словах, які можуть бути на місці клаузул або перебувати в середині віршового рядка. У множині може вживатися у значенні вірша.За місцем ритмічного акценту (наголосу) в суголосних словах рими поділяються на чоловічі (наголос на останньому складі), жіночі (наголос на передостанньому складі), дактилічні (наголос на третьому складі з кінця) та гіпердактилічні (наголос на четвертому складі з кінця). Чоловічу риму ще називають окситонною, жіночу — парокситонною, а дактилічну пропарокситонною.

За якістю співзвуч бувають багаті та бідні, за частинами мови — граматична (іменникова, дієслівна тощо), неграматична (римуються слова різних частин мови), за повнотою суголось — тонічні і приблизні, за розташуванням у строфі — суміжні (парні), перехресні, кільцеві (охопні), тернарні, кватернарні, за грою значень — каламбурні, залежно від інтервалу чи за відсутністю його. Подеколи трапляється різнонаголошена рима.

Правлячи за основний чинник строфотворення, рима поширена й у астрофічному вірші, може не вживатися у строфі (білий вірш, білий сонет).
Verlen
Verlen
Для того, щоб додавати свої терміни та визначення, зареєструйтесь спочатку.
Ще немає жодного коментаря
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2022