ми особисто не знайомі, та я знаю її добре, / не раз спостерігала, як курила там, за рогом. / я чула, що полює тільки на серця хоробрі, / тепер ось зупинилась перед моїм порогом.…
Alkotások
Kiállítás- Знайди мене у цій весні, / Сповна заповнюй порожнечу, / Мені до тебе сотня миль, / Мені до тебе сотня речень. / Знайди мене у цій весні, / Купай у квітах, ніжнім цвіті, / Ми стали…
- Я пам’ятаю речі, / Які не мала б знати - / Які на дотик барви, / Які вони на смак. / І план моєї втечі / (а є куди втікати?) / Під грізний бій литаври / Приречений на крах. / У гл…
- Дерева гудуть по-бджолиному, / За вітром зсипається цвіт. / Коли я ще була дитиною, / Могла розуміти їх. / Вони гомоніли стишено / Про сотні старих речей, / Що зникли і що залишил…
- Вона твоя вся- від скронь до піднебесся.. / Тебе дратує, та й ій це вспупереч. / Тебе накриє сонцем всім й волоссям, / Зомліє тілом...І знову так незвично десь... / Ти мов торнадо…
- Вечірнє сонце пахне втраченими надіями і парним молоком, / що стікає підборіддям, локочучи шию, / що залишає ледь помітні сліди, які ти так любиш злизувати язиком, / відчуваючи до…
- Сліпці виходили в поле шукати щастя. / На дотик, на смак, на дух молодої трави. / І хтось дійсно вірив, що це йому вдасться, / А інший вважав, що навколо самі рови. / Сліпці виход…
- Таким, як вона, стає самотньо в середині зими, / коли наливаються рани на пальцях її слізьми, / коли лоскоче у горлі дим від недавніх битв, / вона згадує всіх святих і слова молит…
Жінка
Iren_Konst 3 2 - і та, що була безлика, стане твоєю першою / річкою серед пустелі, світлом поміж деревами. / Стане першою жінкою, яка, зрештою, / розіб'ється на шматки, стане до битви з левами, /…
ВОНА
Iren_Konst 2 2 - Нам не страшні бордюри і пороги, / Нам гаряче в холодну заметіль. / Нам не потрібні довгі монологи, / Наш розум не затьмарить дикий хміль. / Лихі вітри нас не зметуть з дороги, /…
- Не заблукай у тім, чого нема, / І за вікном весна або зима, / Не відпускай... у серці чим живеш, / Ти справжній...залишайся таким теж. / Не падай духом, мріями живи, / Невпинно за…
Не заблукай
Mila 2 4 - Кожен твій сон, напевно, щось все таки означає / Ховає свій сенс поміж холодних твердих подушок / Забирає нещастя, дарує спокій тривалий / Створює тобі якийсь світлий мовчазний за…
- Осколки, мелкие, сильные… / Земли молчаливые крики. / Рука, застывшая в воздухе, / И стон в эхе минного рыка. / Упал. Не смирился. Опомнился. / Шептал друзьям, не прощаясь… / Но н…
- Не панікуй, вилазь з підвалу. / Лети, немов бджолиний рій, / Гарячим серцем, що дрімало, / В країну дивовижних мрій. / Усе гірке там медом мажуть, / Там не гуляє буревій. / Там не…
- Усмішка, чи твій крик, торкнеться першим цнотливого лона планети?! Не відвертай очей, а хапай мої легені й наповни їх ефіром дикості. / Лише не люттю. / Лише не злістю. / Лише тво…
- Твоє життя ти пишеш сам, / Цінуй в нім щирих та відвертих, / І обіцянок не давай, / Таких пустих як у конверті. / Твоє життя, тому живи! / Навіщо присмак тої фальші, / Коли ідеш в…
- Хтось марить тижнем моди у Мілані, / Для когось - це звичайне дежавю. / Хтось спатиме на куцому дивані / У хостелі на П’ятій авеню. / Хтось наминає піцу пепероні / І дегустує доро…
- Гаряча, наче какао. / Ніжна, солодка, ласкава. / Добра, весела, яскрава. / Щира, чесна, цікава. / ∞.03.2016 р. / © Andriy Oleskiv
- Ранок. Помаранчева заграва. / Гострий ніс човна прорізав тендітні стебла польових квітів й не зважав на те, як весла цілували пелюстки. Чоловік, розмореними від тепла рухами, спря…
- Зима стає спокійнішою перед своїм відходом, / стримується від істерик, пахне підталим льодом. / Ми тоді стаєм одним цілим, новим народом, / і нас несе тала вода. / Зима каже, що т…
- В мені линули ноти прийдешнього дня, / Оживала весна, / Так бентежно суцвіття надії в душі, / Прорізалось в мені, / Мої всі паралелі здіймались до хмар, / Та летіли у вись. / Там…
- все без тебе не так, всі без тебе не ті, / кожен день огортається млою. / я б віддала в аванс сто потомних життів, / лиш би трохи побути з тобою. / я вмить би розбила ту важкість,…
- Коли вона була зимою, / Він був снігом. / Казав: «Так добре із тобою – / Біло-біло…» / На тих розгорнутих сувоях / Ніжне тіло, / Мов оксамитом, наче в зорях – / Пломеніло… / Коли…
