В одного короля був близький друг, який, обмірковуючи будь-яку ситуацію, чи вона була позитивною, чи негативною, мав звичку казати: "Це добре!"
Одного разу король був на полюванні. Друг, мабуть, зробив щось неправильно, готуючи одну із рушниць, і, коли король вистрелив із неї, йому відірвало великий палець руки. Друг звичайно мовив: "Це добре!". На що король відповів: "Ні, це не добре!" - і наказав запроторити свого друга до в'язниці.
Минув рік, король знову полював, і канібали полонили його. Вони зв'язали йому руки, наносили дров, викопали стовпа і прив'язали короля до нього. Коли вони підійшли ближче, щоб розпалити вогонь, то помітили, що в короля бракує великого пальця на руці. Через свої забобони людоїди ніколи не їли того, хто мав якусь ваду на тілі. Тому вони відпустили короля.
Повернувшись додому, король згадав той випадок, коли втратив пальця, і відчув каяття за те, як повівся з другом. Він одразу пішов до в'язниці, щоб поговорити з ним.
- Ти мав рацію, - сказав монарх, - це було добре, що я залишився без пальця. Я дуже шкодую, що ув'язнив тебе, це було з мого боку не добре.
- Ні, - відповів йому друг, - це добре!
- Що ти кажеш? Хіба це добре, що я засадив свого друга на цілий рік до в'язниці?
- Так, бо якби я не був тут, то був би там на полюванні разом з тобою...