
Prace
Ekspozycja




- Щось шепотіла біля ганку абрикоса, / Із неба воду п”ючи досхочу. / Куйовдив вітер довжелезні пасма – коси / Веселого весняного дощу. / Світило в піжмурки погралося, за тином / Схо…
- Медова патока край горизонту / Заплетена між хмарами лозою винограду. / Ще спалах, другий – й ранку в нагороду / Світліє небо, меду того пристрасного радо / Злизнувши сонячного. І…
- Дрижить туман над сплячою рікою. / Це знову повторилося. Це – знов. / Сторожка тиша тонкого сувою, / Із павутини сплетеного мов. / Що вітер, розганяючи тумани, / Рве разом з ним і…
- Ніч розпростерла крила у просторі похмурім, / З поматами на мантії зірковими. / Вона – як велетенська така ведмежа шкура / Із блискітками ясно – пролісковими. / Совою ще востаннє…

- Іноді, ну буває ж так правда? Що? І не кажи що у тебе такого не було. Що вона-він не спали ночами, бо болить, ні це не хороба і їм не потрібно вирізати апендицит та лежати, коли н…
- Я випадково в тебе закохалась... / Була тоді весна, а може осінь... / Ми наче голуби переплітались... / А хтось кричав : "покинь, із тебе досить!" / Я знала що не мій, я знала / А…
- І з часом стає вже байдуже... / Із пам"яті стерті картинки... / Любила тебе дуже-дуже... / Тобі ж симпатичні блондинки...
- Здавалось ваша музика така приєммна, як Сонце. Тільки слів я не чув. Я не чув українського походження. Ні, не давай мені підручника з історії, я знаю, що ми виграли війну. Але в Н…
- Через тебе знову втрата крові / І нова сережка срібна... / Але я так само не з тобою, / З цим я взагалі не згідна. / Подолати б словом перешкоду, / Та мої слова безсилі. / Не зара…
- За нашу неньку-Україну завжди вболіваймо, / ЇЇ будуймо для людей, по-справжньому кохаймо! / Ось ця земля, ось ці поля - родючі та безкраї, / Тут кожен брат: і ти, і я, це серцем з…
Рідна земля
Mila 9 2 - Ти чуєш? Моє серце б"ється... / Гаряча кров по венах розтіка... / Тобі це зовсім не здається... / Пульсує мов гірська ріка... / Ти знаєш, я боюсь сказати... / Про те що я тебе люб…
- Тихо ніч опустилась додолу... / Все закрила мов темна завіса... / Не дістану я навіть подолу... / Твого плаття, о люба актрисо! / На виставі твоїй я заплачу... / Пригорнусь до сид…
- А ти згадай! Згадай як ми колись кохали. / Ти пам"ятаєш? Чи устиг забути? / Як тихо море лагідно шептало... / А ти казав що так не може бути... / А ти згадай! Згадай чарівні ночі.…
- І нема вже кого полюбити... / Всі хороші уже повмирали... / Хватить горе у пляшці топити... / Поки решта тебе не втоптала...
- І ніч. І темінь. Й зірвана стежина... / Як боляче я впала на асфальт, / Іще жива, та крила надломила, / І вільно дихать заважа кобальт. / Кружляють зграї вороння у небі, / Зробило…
- Не вір ти вже їй, не вір більш нікому, / Ніхто не підкаже, як добратись до дому, / Не вір тим емоціям, що тебе поглинають, / Ілюзія все , і це реально лякає… / Pavlo Bodnar
- Хтось задає собі питання – / «Життя – це що?» / Можливо – це страждання? / А може навпаки? / Це щастя, радість, сміх, / Які даються нам / Заради наших втіх. / А може це кохання? /…
- Коли вже це закінчиться, я хочу знати! / Дедалі важче стримати себе... / Хіба напхати в вуха вати / Й не чути надокучливих речей? / Та ні, у цьому ділі вата не поможе, / Тут, хоч…







