Недавно була у Ялті. З приводу 9 травня там на в'їзді був бігборд із написом "Они победили, потому что ни на секунду не переставали верить". І це реально привертає увагу. Останні пів року замість того, щоб вирішити якусь проблему, я просто опускала руки, і зі словами "я не можу" або ж просто кидала все, або ж просила когось зробити це за мене. Просто друзі допомагали порадами і ділом; дуже хороший друг - дав якийсь туманний і далекий натяк і, нічого не зробивши, спокійнісінько видивлявся пів дня, як я вирішую якусь елементарну проблему, вирішити яку можна було за 5 хвилин. Коли все було зроблено, він сказав: "Ось бачиш, все ти можеш". Це було без перебільшень найкраще, що я почула за ці пів року. І твою ж на ліво, не буває кращої мотивації!!! Словом, не знаю, чи є тут ще такі як я, але все ж скажу на останок. Якщо у вас є ціль - ідіть до неї. Ні за що не шкодуйте для неї нічого, не шкодуйте для неї себе. Вона - це і є ви.