Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
Пошук
Знайти
Сортування:
по даті
по рейтингу
1
2
3
>
>>
перейти
Колись настане завтра
Напевно завтра колись прийде
І мрія бажана все ж дійде
Кожен день ми кажемо взавтра
Й відкладаємо справи немов на крила вітра
Завтра ми навчимось любити
Й покажемо всьому світу як потрібно жити
Завтра порахує
Torment
Поезія
Тільки твій
Ти знаєш, відстань нічого не змінить.
Завжди казатиму вдінся тепліше,
Присилатиму усмішку у листах,
Нагадуватиму все що було раніше,
Як у мої обійми закутувалась ти
Поринала у спокій, губилась в мені,
Дурачилась, не
Tetyana
Поезія
І хоч я знаю, що це нове місто,
Нові люди, нові відчуття,
Але мене тримає те, що мені рідне,
Любов моїх близьких у їхніх серцях.
Тут сонечко сяє ніби так як і вдома,
Тут теж посміхаються назустріч мені.
Але все одно в дум
2
Marunka15
Поезія
Відьма
Заплющ очі. На мить, темрява поглинула тебе. Ти відчуваєш її присутність у голові. Вона лоскочить твій розум буремними думками, не дозволяючи тілу застигнути восковою свічкою. Ніс відчуває терпкий дурман безмежного сте
Visionary
Поезія
Чайкава
Інколи, світ може існувати у просторі семи літер. Інколи, у числах від одного до дев’яти.
Невідомий.
Нині ранок розпочався із чаю. Кава зрадила чорними гіркими сльозами. А мала ж стати ритуальним нектаром.
Дрібниці…
2
Visionary
Поезія
Присв*ячується...
Присвячується:
Ти стояла майже біля безодні. Ти хотіла стрибнути, але я тобі не дав цього зробити. Від тоді у нас народилася донька. Яку ми кохаєм так сильно, як тільки може дозволити нам любов.
А чи пам'ятаєш ти, як ранк
Bergino
Поезія
ВРОСТАЛИ...
Вростали один в одного:
вустами,
долонями,
обіймами…
Весна –
у їхній спальні ставила
виставу
і тісно
пульсувала у
єствах.
Повітря сцени було їм
замало…
На волю
виривалися
серця.
Жага кохати полумʹям
палала…
1
debrian
Поезія
Пітьма
Вінсент зробив два кроки назад та мимоволі здригнувся. Те, що він хотів зробити, було справді величним. Проте рефлекторний рух був, либонь, зроблений через страх, захований глибоко всередині. Колись, маленьким хлопчико
ghah48
Поезія
Знаєш, сьогодні зранку я побував у тій маленькій кафешці, що в центрі міста. Кілька років після нашої останньої зустрічі – це місце для мене було щось на зразок каплички. У ній майже нічого не змінилося, окрім пори року,
1
luckiest_guy
Поезія
РОЖЕВЕ МОРЕ
Вона почувалася вільною
в ніжних обіймах;
Тремтіла, горіла зорею
у лоні нічному:
Тамуючи спрагу жаги,
заховавши свій сором,
Схрестила вуста із губами
в цілунках повільних...
Рожевого моря перлина
в солодких судома
2
debrian
Поезія
Тінь за твоїми дверима
Темрява надто сильно охопила кімнату, заповнивши її всю до найменшого пікселя. Ця чорнота лякає ще більше. У ній не відчувається безпека і втрачається здоровий глузд. Вона породжує найгірше, найстрашніше, і найпотаємні
5
lion_cub
Поезія
Поезія – значить жити…
Поезію вітром шепочу в її волоссі,
Що кольору свіжозвареного какао.
Вриваюся іноді так я до неї в гості.
Але мені завжди мало її, так мало…
Поезію ночі читаю в її зіницях,
Пірнаю у них і пʹю, мов гарячу каву.
І погляд к
2
debrian
Поезія
приборкати лева
від тебе віє затишком.
саме за твоїми плечима мені безпечно.
хай падають гори, хай ріки виходять з берегів, –
я стою позаду тебе,
ти мовчки повертаєшся.
один твій впевнений погляд – і я знаю, що ти не даси мене скривдит
Amster_Dama
Поезія
Я благаю! Не цілуй мої ти вуста
Я благаю! Не цілуй мої ти вуста
Обпалені солоним вітром.
Мовчи! Ти зрадиш нас в останню мить.
Не пиши при свічах крихкого листа
Бо стане нам останнім літом,
Коли серце моє від болю і жаху збринить.
Іди у зиму! В чужі,
1
Visionary
Поезія
Фіалковий сад
Планета Курган прокидалась під хлюпіт сонячних струмків, котрі лилися із келиху небесного світила. Тіні відступали у схованки, ніби боялись обпалити свої щупальці. Дивились, як буря, іржавого снігу здіймає крила над зе
Visionary
Поезія
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map