Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
Пошук
Знайти
Сортування:
по даті
по рейтингу
1
2
>
>>
перейти
Я бачила це все не раз, не два,
Коли мої сімнадцять диких років
Летіли між портрети-дзеркала,
Вона робила тихі певні кроки.
В очах її, що втратили вогні,
Іскрився сміх, породжений думками.
Бабуся помічала у мені
Себе с
1
Yarka
Поезія
«Омріяний відпочинок»
Степи засіяні хлібами,
Між скель гранітних, Буг бурхливий,
Та аромат п’янкий, садами.
- Живу я тут, і я щасливий!!!
Щоранку сонце виглядає,
З за скель, повислих над водою.
І промінцем по стоку грає,
Водичку гладить, мов
1
Sichen
Поезія
Історія кохання старовинного Львова
Деякі історії мають вигляд казки. Це такі собі схожі випадки, про які розповідають кожному з нас. Але віра у справжнє і непереможне кохання завжди буде сильніше за кожного з нас. І які б перепони нам не ставили, щире та ді
marusia11
Поезія
Пітьма
Вінсент зробив два кроки назад та мимоволі здригнувся. Те, що він хотів зробити, було справді величним. Проте рефлекторний рух був, либонь, зроблений через страх, захований глибоко всередині. Колись, маленьким хлопчико
ghah48
Поезія
Freedom!
Він уже давним-давно не спить. Дивовижно, скільки дрібних деталей можна побачити на білій стелі, коли не хочеш на роботу. Крихітні тріщинки в фарбі, павутинка в кутку, тіні, що відкидають дерева за вікном.
Ліжко поглинає
2
arturrim
Поезія
З кухонної філософії
В прозорій чашці розцвітали блідо-жовті квіти. Розгорталось листя невідомих мені екзотичних трав серед яких єдиним знайомим вигином сиротливо зеленів доторк м'яти. З них хвильками пару вихлюпувався аромат Середземн
2
kot_chechir
Поезія
Вендіго
1
Я дивився у його вологі жовті очі, котрі висмоктували мою душу. Висока худа постать з довжелезними руками всиляла у мене жах. Бачив його лише декілька секунд, а потім – зник в хащах ліщини.
Із спогадів Святослава Брав
1
Visionary
Поезія
Групі "Друга Ріка" присвячується. Дякую Вам за хороші пісні.
Я - "Нічий" . Я існую, "Я є". Мені не потрібно слави чи визнання, я "Сам собі острів" і мені цього вдосталь. Іноді так, мене накриває, я зриваюсь на всьому. Я не хочу пити, я не хочу їсти, я не хочу навіть кохати. Я
1
Bergino
Поезія
Одна історія з війни
Тепер, коли час для мене застиг, коли життя моє зупинилося, я можу нарешті озирнутися і зрозуміти, що все таки відбувається навколо. Що трапилося зі мною, що трапилося з державою, що трапилося з людьми…
…
Мені тридцять
Elliah
Поезія
Минуле завжди повертається невчасно
Минуле завжди повертається невчасно,
Ти на сніданок зробила тости,
дістала з холодильника сливове варення та масло.
Та ніби нарешті знайшла своє щастя,
Він появився через пів року о півночі,
Приніс у грудях заряджени
5
1
Goldi
Поезія
Грустный завтрак
Снова завтрак.
И скучно, и грустно.
Подогрета для чая вода.
Стол накрыт для себя
(безыскусно) --
Ведь никто не заглянет сюда.
Сам себе приготовил (как надо!),
Похвалил, и уж как-нибудь съем.
Захочу -- откушу шоколада
3
ullad1
Поезія
Виправдання
Повернувшись додому Леся вже встигла пожарити з овочами, куплену по дорозі додому, рибу, випрасувати Макарові сорочку на завтра, а чоловіка все не було. Він не так часто затримувався і не любив щоб вона йому починала дзв
8
kot_chechir
Поезія
Без назви №32
Ти і я. Ми з тобою давно знайомі. Трохи більше ніж століття. Ти мене доповнюєш, а я тебе. Я зубна щітка, ти моя зубна паста. Я придурок, ти ідіотка. Я салат олів'є без горошка, бо деякі не люблять горошок, а ти той самий горошо
3
Bergino
Поезія
♥
Для того щоб випустити привидів своєї душі,
мені потрібен твій погляд,
який одним дотиком, лікує всі опіки мого серця,
Акварельними фарбами малює спокій та щастя,
запікає радість скоринкою хліба,
яка від кожного зопа
2
Goldi
Поезія
Вибір
Вибір Біль… Біль змусив його прийти до тями. Перед очима була тільки пітьма. Страшено боліла права нога. Він спробував нею повурушити, але різкий біль змусив припинити ці спроби… в голові крутилась лише одна коротка ду
1
Visionary
Проза
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map