Життя іде… невпинно, тихо й вільно, / Це Аріадна мовчки нитку тче, / На повні груди дихаєм стабільно, / Та час кладе відбиток на плече. / Життя іде… поважним, пильним кроком, / Бі…
Allochka
Людина - це, з одного боку, вільний птах, а з іншого - підкорена частинка інформаційного простору та й всесвіту
З нами з 16 червня 2013 р.
- Місце проживання
- Хмельницький, Україна
Про себе
Поезія, вишивання, в'язання
Роботи
ОбранеУсі роботи- Ми можемо багато говорити, / Втрачати миті, поринати в каяття, / Утраченого часу не спинити: / За все сплатити змушує життя. / Ми можемо волати у пустелі, / Апелювати у минуле й м…
- Сьогодні я сказала: «Досить!» / Не хочу більше упиватись каяттям, / Хоч подих вороття все просить / Заради нього знехтувать життям. / Я вирішила більше не коритись / Скупій облуді…
Нотатки
УсіДошка
Додав(-ла) роботу до улюблених
Півночі затремтіло у сльозах, / А смуток небеса поклав на ноти. / Із пристрастю повінчана гроза / Мені відкрила неземні висоти. / Там ніжну муку грають скрипалі. / Душа розбита на…Додав(-ла) роботу до улюблених
Додав(-ла) роботу до улюблених
Безмежності, мабуть, немає, / Рано чи пізно з світу все зника. / І друг вже друга не впізнає, / Бо один одного вже забува. / І з часом промінь сонця ми забудем, / І місячне промін…Додав(-ла) роботу до улюблених
Вона часто губилась у потоці людей. Задавалась питаннями: "куди прямує? навіщо? яка кінцева мета?" А й справді, яка мета? Видати книгу? Висловити свої думки? Вилити душу незнайомц…Вірш
Kristina_Sh 3 1Додав(-ла) роботу до улюблених
Додав(-ла) роботу до улюблених
Додав(-ла) роботу до улюблених
Звертання до Осені... / Осене, не спіши / Вже розставатись з літом: / Хай на синах хрести / Ще постоять у квітах. / Осене, огорни / Щедрим теплом країну, / Щоб не було війни / В з…Додав(-ла) роботу до улюблених
Усі, що хочуть то говорять. / На жаль, не думають над тим, / Скільки в словах тих, може бути болі, / й немає й краплі співчуття… / Словами можна лікувати, / Вони безсмертні крізь…Слова
sk8ter-boyy 1 1Додав(-ла) роботу до улюблених
Додав(-ла) роботу до улюблених
В збаночку сльозинки носять рученята... / – Потерпи, дитинко... – Скільки ж, Божа мати? / – Скоро ж бо крильцята виростуть із спинки... / – Хто ж тоді носитиме в збаночку сльозинк…
