Під вересневим дощиком я повністю промок, / Краплинками стікає у хаосі струмок / Рельєф обличчя лоскітно собою обійшов, / Ті крапельки дощу я не один знайшов... / Крокую тротуарам…
Пошук: «осінь»
Експозиція- Осінь тишком заходить в кімнату, / обіймає мене за плече, / Жовте листя ховає правду, / Між будинками та по шосе. / Не дивись на моє лице,Рідний / на ньому не має ні каплі спокою,…
- сніжинки падають на стелю. / зима прийшла в мої сади, / повісивши на мою шию, / петлю - / з торішньої краси, / із спогадів та хризантем. / під спів вітрів та завірюх / з останнім…
- Багряне листя сумно опадає, / Осіння амбра ніжністю п'янить. / Віолончель в кімнаті тохо грає, / А листопад вже землю огортає. / Чому віолончель так сумно грає? / Чом струни жалю…
- Нанизався дощ на дроти як намисто, / Вплівся туман у дерева як простинь, / Місяць із ночі небо ще чистить, / Зорі збирає і вулиці росить. / Бються в конвульсіях артерії вулиць, /…
- Той що вкалує, скриплять склепіння / По черзі спати, блідістю горіння / Очей блиск хворобний, шал, утома, змор / Осінь за вікном, усім начхати, монітор / Свист суглобів розхитав б…
- Одного пізнього літнього ранку я сиділа на лавці біля Ратуші і чекала друга. На площі Ринок, як завжди, було багато цікавих пішоходів-туристів, які фотографували все підряд. У сук…
- Чудова осінь, сонце у зеніті / І ти летиш у тиху ніжну синь. / Спіднички й пестощі лишилися у літі, / Валіза зламана, то краще просто кинь. / Суха й зажурена каштанова буденність,…
Вересень...
story 6 4 - Запахло осінню надвОрі, / Опало листя до землі. / І дощ малює свої твори / На посірілім полотнІ. / В повітрі чути клич пташиний, / Пожовкле листя шелестить. / Холодний вітер дме у…
- Останній день осені. / Люта зима. / Пригадуєш, як ми босими / Бігли назустріч снам? / Пригадуєш, як малечею / Вірили у дива? / Світ здавався фортецею, / Неприступною, як вігвам. /…
- Від дощів проливних зіржавіло осіннє листя / Що так немічно й тихо спустилось у твоі долоні / Що так сумно і дико припало на стомлені скроні / Що в повітрі від вітру на думці тобі…
- прокидатись щоранку б із бідним голодним студентом / розділивши останню заварку з ним й зчерствілий хліб / відчувати би гостру нестачу солодкого ранку / й зовсім різну протяжність…
- Це було давно, і вона була юна, / їй було ще мало століть, а точніше - ніскільки. / вона ще була ніхто і з ніякої спілки / невмерлих нестворених неінтегрованих творів, / які пише…
- А листопад обіймами манив, / Та грудень вже підходить, - на порозі, / На повні груди я ковтаю свіжий дим, / Вдихаю прохолоду по дорозі... / Як оксамит засіяні стежки, / І ранок вс…
- Коли музика осені звучить у душі, / Кольорами барвистими грає, / Кожен з нас порина у вірші, / Коли смуток на серце ступає. / Коли сонце осіннє іде за межу, / Каверзують підступні…
- Зазирає, зазирає / - листопад, / Горизонти, прохолода, / мокре листя, / На долонях, на долонях / - пишний сад, / Покривало вже скидає, / і намисто, / Підступає, піступає, / - ось…
- Дихати містом, що пахне тобою, / глибоко, смачно, до болю легень, / пити ковтками шалено солене / море розлуки, а схлип до кишень... / В синтезі білих думок на світанку - / промен…
- я належне віддаю цьогорічній рідній осені – / вона такими кольорами мені ще не відкривалась. / в улюбленім пальті іду по вулицях спустошених. / і як така краса від очей моїх ховал…
- За обрій сонце вже сідає, / Малює жовтень небокрай, / І ніч потрохи підступає, / Мені не жаль, мені не жаль...
Сонце сідає
Mila 5 5 - заплутані в профілях власних апатій / шукаєм в осінньому листі симпатій / кроками падаєм в землю вологу / вперто минаєм додому дорогу / в місто поверненню не підлягаючи / в місто…
- Коли вона приходить до дому, розніженна з сумом в очах, / закутує плечі в плед, заварює теплий, терпкий ароматний чай, / Давай поговоримо, не про сенс життя, не про взлети, падінн…
- Так хочеться зібрати речі, / переїхати жити в ліс або на берег моря, / байдуже тільки щоб ти був поряд, / чому люди завжди вказують що робити, / запихають в вакуум, не дають жити,…
- Спокій картатою сорочкою, / лягає на його стомлені часом плечі, / Він завжди, приходить до дому, невчасно, / тихо заварює чай, скидає пасмо з її гострих ключиць, / Ставить засоси…
- Звертання до Осені... / Осене, не спіши / Вже розставатись з літом: / Хай на синах хрести / Ще постоять у квітах. / Осене, огорни / Щедрим теплом країну, / Щоб не було війни / В з…
