Така прекрасна й мила / Прийшла вона до нас, / Розкрила свої крила- / Прийшов вже її час. / Дарує нам цю зелень / І квітів рясний цвіт, / Рядном широким стелить / На весь чудовий…
Пошук: «природа»
Експозиція- Рідне слово, шана тобі величава! / Рідна мово, розрада моя! / Скільки мов я уже повивчала – / Найрідніша для мене своя! / Ні японські ієрогліфи чорні, / Ні німецькі, англійські сл…
- Писала рядки, / Писала слова. / Хотіла багато сказати / Думала сумно, / А ні, це – журба / Важко ось так покидати… / Дні пролітають, / Як птахи у вирій, / А за вікном вже зима. /…
- Слухаю дощ, / Слухаю… тихо… / Слухаю шепіт трави / Тихо навколо / Ні звуку, ні крику / Навіть і пташки сумні / Слухаю вулицю… / Слухаю… шумно… / Слухаю гомін людей / Шумно усюди /…
- -Ай поп твою мать. - Казав бобер, коли йому тріснули зуби. / Сонце сяйло як мудак, а я йшов собі навпростець. Йшов гордо, як парубок моторний, як капітан свого судна, як красивий…
- Я пам’ятаю речі, / Які не мала б знати - / Які на дотик барви, / Які вони на смак. / І план моєї втечі / (а є куди втікати?) / Під грізний бій литаври / Приречений на крах. / У гл…
- Дерева гудуть по-бджолиному, / За вітром зсипається цвіт. / Коли я ще була дитиною, / Могла розуміти їх. / Вони гомоніли стишено / Про сотні старих речей, / Що зникли і що залишил…
- Усмішка, чи твій крик, торкнеться першим цнотливого лона планети?! Не відвертай очей, а хапай мої легені й наповни їх ефіром дикості. / Лише не люттю. / Лише не злістю. / Лише тво…
- Інколи, в мене запитували: «Чому ти живеш на місяці? Тобі не самотньо на берегах сірої пустелі?» / Та я, лише робив ковток зеленого чаю й впадав у згадку… / Прокидаюсь від сну. Вд…
- Коли музика осені звучить у душі, / Кольорами барвистими грає, / Кожен з нас порина у вірші, / Коли смуток на серце ступає. / Коли сонце осіннє іде за межу, / Каверзують підступні…
- Зазирає, зазирає / - листопад, / Горизонти, прохолода, / мокре листя, / На долонях, на долонях / - пишний сад, / Покривало вже скидає, / і намисто, / Підступає, піступає, / - ось…
- я належне віддаю цьогорічній рідній осені – / вона такими кольорами мені ще не відкривалась. / в улюбленім пальті іду по вулицях спустошених. / і як така краса від очей моїх ховал…
- Сегодня море было как никогда неистовым и безжалостным. Волны бушевали словно дикие звери, пытаясь поймать жадными ртами трусливо кричавших чаек. С очередным ударом они выбросили…
- Алекс завжди був в захваті від темних таємниць. Сьогодні він сам став однією з них. Ніхто, окрім нього самого , не міг сказати, що ж трапилось. Одного дня Алекс просто не прийшов…
- Жовтень, у золоті клени, / Листя, пожовкло-зелене, / Сонце, гаряче, багряне, / Зранку, спросоння, тумани. / Осінь, заплетені коси, / Вбрання, шовкове волосся, / Шелест, терпкий і…
- Планета Курган прокидалась під хлюпіт сонячних струмків, котрі лилися із келиху небесного світила. Тіні відступали у схованки, ніби боялись обпалити свої щупальці. Дивились, як бу…
- Під вересневим дощиком я повністю промок, / Краплинками стікає у хаосі струмок / Рельєф обличчя лоскітно собою обійшов, / Ті крапельки дощу я не один знайшов... / Крокую тротуарам…
- Чотири стіни, як в’язниця, / Буденність краде вільний час. / Чому ж тобі досі не спиться? / Невже до пригод ти вже згас? / Це так важливо – не врости / Корінням в шкідливі екрани!…
- А хмари чорні простягнулись над селом, / Одразу ж холодом легесеньким понесло. / Ті хмари чорні – то зовсім не зло, – / Це свіжості ковток у літню спеку. / А хмари чорні гнів і ст…
- Хотілося злетіти так високо, / Щоб серце тріпотіло до вершин, / Торкатися тих барв небесних доки, / Ще є в душі той запал до світлин. / Не чутно було ні нідьги, ні втоми, / В очах…
- Повітря пахне майбутнім медом, / Квітково-ніжним, як дотик вуст. / Коли сади зацвітають під небом, / Тоді я уже не журюсь. / Все мине і все перемелеться, / Жорна часу й не те пере…
- І навіть подих вже наповнений весною, / І хочеться зануритись у цю весну, / Закутатись у квітах з головою, / Вловиту хвилю в небі запашну!!!
- заплутані в профілях власних апатій / шукаєм в осінньому листі симпатій / кроками падаєм в землю вологу / вперто минаєм додому дорогу / в місто поверненню не підлягаючи / в місто…
- (присвячено рідному місту) / Знову дощ у столиці дощу, / І похмурий настрій від нього, / Та у Львові дощ - це ніщо, / І кожен швидко біжить до свого. / Парасольки різне гуляють /…
