Село потопало в молочній піні ранішнього туману. Жовтобоке сонце всміхалось до Перуна пшеничним світлом, а старезний бог витяг із пазухи люльку з довгим цибухом й смачно затягнувс…
Пошук: «одяг»
Експозиція- Ти вела мене за руку, немов раба, котрий благає ковток води із рук Ісуса. Мовчала. Ковтала мої пальці своєю долонею й тягла вперед крізь чорний коридор, наповнений ароматами шафра…
- 2 / Морітурі згорало в рожевих променях ранку, розсипалось попелом роси на безлюдних вулицях омитих холодним дощем. Криваве сонце пошматоване золотими кістками зір виставляло голі…
- - Ну от бачиш, як все круто пройшло, а ти не хотів йти! Хто у нас молодець? Кого треба слухати? – М. був щасливий як ніколи. Якщо його очі й раніше світилися дитячою радістю, то з…
- Вона так і не змогла сказати йому цих слів. Не тому що була гордою, а просто побоялася стати зайвою і зламати їхню дружбу. Дружба… Так він називав їхні відносини. Невже він дійсно…
- біжи. зачиняй швидше вікна. / кімната втрачає образ / справжнього світла. її світла / і знову рахунки на тисячі / сотні / мільйони / знову простори дикі із запахом суму і втоми /…
- Ти ідеш по перону маючи з собою тільки дурнувату впевненість, що наступний потяг твій. Ніяких спортивних зачовганих сумок з одягом через плече чи барвистих портфелів з крихітними…
- Скільки ще буде це тривати? Скільки це все буде ще повторюватись? / На такі важкі поставлені мною собі запитання, я завжди знаходив легкі молоді відповіді. Старів я але не відпові…
- Тепер, коли час для мене застиг, коли життя моє зупинилося, я можу нарешті озирнутися і зрозуміти, що все таки відбувається навколо. Що трапилося зі мною, що трапилося з державою,…
- 1. / Зорепадом цілунків медових / Уст моїх ти торкалася ніжно... / Не забуду ночей тих чудових, / Як же солодко нам було й грішно... / ____________________________________ / Вже к…
- Чарівний рятівник / Автомобіль тихо і повільно їхав по ґрунтовій дорозі, яка прокладала свій шлях по осінньому лісі. Вечірнє сонце яскраво переливалося золотавими променями. На бл…
- Рибалки / Два поплавки непорушно стояли на воді уже пів години. Ранішнє сонце вже починало припікати голови двом десятирічним рибалкам. Їх карі очі прямо гіпнотизували пір`яні, по…
- Останній друг. / Він прийшов нізвідки, здавалося просто виник з повітря, отака собі маленька пухнаста хмаринка заблукала і прибилася до мого підвіконня. Довга біла шерсть і зелені…
- По тупому телевізійному ящику / [який я частенько вмикаю, коли готую на кухні, або́ / просто не хочу, щоб у домі було тихо] / кожного дня базікають бридкі ящірки, / інколи поодинц…
- Вихідні пролетіли швидко. Понеділок. Мій любий офісний планктон тихо ненавидить мене за своїми комп’ютерами, до шефа прийшов новий замісник і вони щось обговорювали в кабінеті, а…
- Зранку ми вже були на місці. Спочатку планувалось, що ми підемо з палатками на пару днів у ліс, але ніжні, пафосні сучки, які були з нами, боялися зламати нігті чи бути вкушеними…
- я є і є ти / і є ще між нами світи / загадкові, / барвисті / і зоряні, / пахощами напоєні, / щирістю підперезані, / мріями зашнуровані. / в нас є їх адреси, / їх зовсім не важко з…
- Я люблю понеділок. Люблю, тому що можу підкреслити свою зверхність над цими заспаними, неопохмелівшимим, блідими людьми. Я можу не спати добу, і цього не помітить ніхто, навіть, я…
- У ніжних твоїх долонях / Сяє небо стерте в порошок / А у мене ж сум на скронях / І по землі біжить струмок. / Все скінчилось, як зима / Станув сніг, одне багно. / Ти мовчиш, мовчу…
- Сьогодні до берега причалив човен. Ще перед сходом сонця, майже вночі, але хтось в місті вже не спав, а комусь поки й не лягалося. Його побачили городяни. Старим та майже цілком п…
Вірш
Yaro_Mantyka 6 1 - Поїзд рівно ішов, і закохані мляво дивились, / Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна… (с) * / До тьмяно освітленого купе зайшов вродливий високий хлопець. Його одразу окинул…
- писати про осінь насправді дуже попсово / та фіґ із цим ти щось поробиш / як холод у місто довгі пальці просова / коли у собі всі печалі куйовдиш / в час, коли всі нещасно кохають…
- Розділ 1. Баланс / «Все, що має початок, має кінець. Світ Оновлений, створений магією, чарами живе і від чарів помирає. Коли закінчується черговий Цикл цивілізації, невідомі сили…
- Чому так тоскно на душі мені? / Причин на це зовсім нема. / А може й є, але збагнути їх / Не можу зараз я сама. / Я розумію, що фігово все, / Але малюю казочки. / Рожеві окуляри о…
